.
 
Наша адреса: 61106, м. Харків, вул. Роганська, 17

Моє портфоліо

Тема досвіду: «Формування життєвих компетентностей учнів на основі забезпечення життєтворчості особистості»
       Даний досвід можна охарактеризувати за такими показниками:
за кількістю авторів - індивідуальний;
за обсягом теми - локальний;
за характером діяльності - дослідницький;
за перспективністю впровадження - доступний.
       Наукова основа досвіду: загальнопедагогічні проблеми формування компетентностей школярів розглядають Н. Бібік, С. Бондар, М. Гончарова-Горянська, Л. Гузєєв, І. Гузик, М. Гузик, І. Гушлевська, О. Дахін, І. Єрмаков, О. Локшина, А. Маркова, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко, Дж. Рамен, С. Трубачова, П. Хоменко, А. Хуторськой, С. Шишов, І.В.Родигіна. Отже, презентованість і в директивних, і в концептуальних документах, і в наукових розвідках вітчизняних та зарубіжних педагогів свідчить про те, що компетентнісний підхід до навчання стає освітянською реалією. Об'єктивним є поступ в усвідомленні сутності компетентності як педагогічного явища, у пропозиціях до виокремлення груп компетентностей як пріоритетів національної системи освіти. Однак дуже гострою залишається проблема реального застосування компетентнісного підходу, визначення процесуальних та організаційних основ його впровадження, проблема формування компетентності учнів у навчально-виховному процесі. Розв'язання цієї проблеми має вийти за межі теоретичних обговорень у площину інструментального прикладного застосування.

 

       Актуальність досвіду: однією з найбільш актуальних проблем сучасної освіти виступає практичне формування компетентності учнів. Визначення шляхів і механізмів цього формування ґрунтується на проекції ідей компетентнісного підходу до структури, закономірностей та реалій педагогічного процесу.
 
       Мета досвіду полягає у формуванні та розвитку особистості учня, розкритті його здібностей і талантів. У контексті освітніх реалій сьогодення ця мета може конкретизуватись як підготовка учнів до життя, розвиток їх інтелектуальних і творчих здібностей, опанування знань, актуалізація вмінь, необхідних у житті, - уміння спілкуватись, контактувати з іншими людьми, у тому числі задля розв'язання конкретних проблем, уміння опрацьовувати інформацію, гнучко реагувати на зміни в житті тощо. Отже, мета навчання виступає нині як формування життєвої компетентності учнів.

 

       Новизна досвіду полягає в творчій реалізації на практиці сучасних теоретичних концепцій компетентнісного навчання, творче впровадження шляхів формування компетентності учнів, можливостей продуктивного навчання з урахуванням умов та специфіки викладання навчального предмету.

 

       Результативність досвіду містить систему наукових знань, навичок і вмінь, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток здібностей учнів, формування їх світогляду, набуття соціального досвіду, підготовку до суспільного життя й до професійної діяльності. Така багатоаспектність і багатокомпонентність не є випадковою, адже зміст шкільної освіти має бути аналогом соціального досвіду.

У соціальному досвіді, як визначає І. Лернер, можна відокремити:

знання про природу, суспільство, мислення, виробництво та способи діяльності, уже здобуті суспільством;
досвід здійснення відомих способів діяльності, що втілюється в уміннях і навичках особистості, яка засвоює цей досвід;
досвід творчої, пошукової діяльності з розв'язування нових проблем, що виникають перед суспільством;
досвід ставлення до оточуючого світу, один до одного, тобто система вольової, моральної, естетичної, емоційної вихованості.
       Даний досвід є стабільним та перспективним.
       Систему компетентностей в освіті складають такі компетентності, як: ключові - тобто надпредметні (міжпредметні) компетентності, які визначаються як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культуродоцільні види діяльності, ефективно розв'язуючи відповідні проблеми; загальногалузеві - їх учень набуває впродовж засвоєння змісту тієї чи іншої освітньої галузі; предметні - їх учень набуває впродовж вивчення того чи іншого предмета в усіх класах середньої школи.
       Програма визначає стратегію розробки та впровадження компетентнісно-орієнтованого підходу. Серед розмаїття компетентностей можна виділити три блоки ключових компетентностей, тобто основних, найвагоміших, інтегрованих. Серед них:
соціальні (пов'язані з оточенням, життям суспільства, соціальною діяльністю особистості);
мотиваційні (пов'язані з внутрішньою мотивацією, інтересами, індивідуальним вибором особистості);
функціональні (пов'язані зі сферою знань, умінням оперувати знаннями).

Саме такі ключові групи компетентностей сприяють досягненню успіхів у житті, відповідають багатоманітним сферам життя.

       З особистого досвіду впровадження компетентнісного підходу на уроках хімії:

Соціальна компетентність:

нестандартні уроки: урок-подорож, дискусія, творча лабораторія, урок-марафон, урок-суд та інші;
позакласні заходи з предметів;
тижні хімії, біології та екології;
екскурсії на виробництва: Мерефянський завод скляного виробництва, на кафедру хімії Харківського національного політехнічного університету    (ХПІ), до Харківської державної зооветеринарної академії тощо;
збирання матеріалів для написання наукових екологічних проектів «Кисень – енергія життя», «Джерела продовжують жити».

Полікультурна компетентність:

на уроках та в позаурочний час вивчення природи рідного краю, проведення екологічних досліджень, з'ясування причин тривожної екологічної ситуації в нашому регіоні;
проведення інтегрованих уроків: хімія-біологія, хімія-математика, хімія-географія на тему «Органічні сполуки живих систем. Будова, особливості та значення органічних молекул», «Масова частка розчиненої речовини», «Узагальнення знань про основні класи неорганічних сполук» (цикл уроків);
екскурсії до музею Монокристалів, Історичного музею.

Комунікативна компетентність:

використання на уроках хімії та біології віршів, загадок, ребусів, кросвордів тощо;
проведення рольових ігор на уроках та на позаурочних заходах;
впровадження прийомів інтерактивного навчання: «Мозковий штурм», «Вільний мікрофон»; методів «Навчаючи вчуся» та «Пошук інформації», системи «Дельта-плюс», інтерактивних вправ: «Знайди пару», «Доповни вираз», «Компетентність», «Знайди помилку» тощо;
залучення учнів до роботи в парах та малих групах.

Інформаційна компетентність:

стимулювання роботи з різними джерелами інформації: підручником, енциклопедією, статистичними таблицями, додатковою літературою, Інтернетом;
використання завдань, пов'язаних з аналізом таблиць, схем, діаграм, графіків;
постійна робота з обдарованими учнями щодо підготовки до участі в районних та обласних олімпіадах;
залучення дітей до науково-дослідницької роботи «Юний еколог».

Компетентність самоосвіти та розвитку:

формування інтересу учнів до предмету через екскурсії, цікаві уроки, емоційне викладання тощо;
написання рефератів та творчих робіт;
залучення учнів до складання планів, конспектів, питання до текстів, творчих малюнків тощо;
розвиток уміння аналізувати опрацьоване, робити висновки;
здійснення рефлексії в процесі самоосвіти через проведення бесід, тестів,
ігор, педагогічного співробітництва (цикл уроків).

Компетентність продуктивної творчої діяльності:

створення на уроці проблемної ситуації (цикл уроків);
спільно з учнями складається план уроку;
складання віршів-сенканів на основі хімічного поняття;
заохочення обдарованих дітей до творчої діяльності.

Дослідницька компетентність:

демонстраційний і фронтальний експеримент;
лабораторні роботи;
хімічний практикум;
експериментальні задачі;
пошуково-дослідницькі задачі;
групові експериментальні дослідження (цикл уроків) тощо.
       Пошукові дослідні завдання пропонуються учням як на уроці, так і для виконання в якості домашнього завдання (цикл уроків).
       При проведенні робіт звертаю увагу на вміння учнів збирати необхідне лабораторне устаткування, використовувати хімічні прилади, самостійно виконувати завдання, робити висновки(цикл уроків).
       Під час перевірки звіту учнів про виконання роботи звертаю увагу на правильність отриманих даних, проведення необхідних розрахунків, аналіз отриманих даних, висновки та їх оформлення.

       Одним із важливих завдань учителя хімії та біології залишається підвищення рівня організації самостійної діяльності учнів у процесі проведення дослідження чи експерименту. Воно може бути реалізовано через забезпечення самостійності виконання кожним учнем роботи з використанням обладнання, наданого їм індивідуально; варіативність вихідних даних; індивідуальність запропонованих цілей досліджень, додатково поставлених питань з урахуванням рівня підготовленості учнів, що надає можливість формувати самопізнання.

Прийоми контролю й самоконтролю, що використовую в роботі:

взаємоопитування;
тренувальне опитування;
хімічний чи біологічний диктант;
"ланцюжок";
проведення позакласних заходів;
тестова перевірочна робота (цикл уроків).
     Оновлення шкільної хімічної освіти відбувається на засадах принципів гуманізації, диференціації, орієнтації на особистість учнів. Знання, набуті в результаті навчання хімії, стверджуються як засіб самореалізації людини в житті, соціальної адаптації, конструктивної суспільної діяльності як умови забезпечення гармонійного життя у довкіллі. Разом з упровадженням особистісно зорієнтованої освіти трансформується мета і завдання навчання хімії: мотиви, форми, методи, засоби навчання повинні забезпечити набуття особистістю життєвої компетентності, тобто підготувати дитину до життя і діяльності.

      У власній роботі мною постійно використовуються елементи вищезазначених технологій, але найбільшу перевагу віддаю інтерактивним формам навчання, зокрема елементам технологій кооперативного навчання, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання та іншим, чим створюю умови для самопізнання, саморозвитку учнів у процесі активної пізнавальної діяльності, розвиваю позитивну навчальну мотивацію (цикл уроків).

      Плануючи кожний урок, передбачаю можливість використання різних прийомів та методів творчого розвитку учнів. Для прикладу пропоную розробку циклу уроків з теми «Осногвні класи неорганічних сполук», 8 клас, в якій мають місце такі інтерактивні вправи і методи, як робота в парах, малих та великих групах «Спільний проект», «Незакінчене речення», «Мікрофон».    Обов’язковим елементом кожного уроку є актуалізація опорних знань учнів. Вона пов’язує вивчений теоретичний матеріал з життям, активізує пізнавальну діяльність учнів на уроці.

 
З перших уроків учням доцільно пропонувати хімічні диктанти, «Мозковий штурм» тощо. Це стимулює їх ретельно готуватися до кожного уроку, сприяє швидкому засвоєнню хімічної символіки, виробленню навичок написання формул простих і складних речовин. Етап мотивації навчальної діяльності збуджує мотиви і стимули до дій учнів на уроці та позакласних заходах, включає поетичні рядки, уривки літературних творів, цікаву інформацію з теми уроку, рольові ігри, мультимедійні презентації.
 Розвиваючи практичні навички учнів, намагаюсь якнайчастіше застосовувати на уроках метод «Керована практика» (цикл уроків).
       Одним з етапів підготовки учнів до самостійного життя, практичної діяльності на виробництві я вважаю роботу над створенням навчально-дослідних проектів, спрямованих на розв’язання певних проблем, що дозволяє зблизити зміст навчання з реальним життям. Наприклад, проект «Енергетичні напої. Вигадки та реальність» (11 клас) (додаток 2), «Продукти харчування, що мають кислий смак» (8-і класи), «Кисень навколо нас» (7-і класи).
На мою думку є неможливим якісне навчання хімії в школі без застосування хімічного експерименту. Його роль і вплив на формування хімічних знань, пізнавальних інтересів учнів і зацікавленості предметом очевидна. Підтвердити знання теорії учні мають змогу, самостійно виконуючи запропоновані експериментальні роботи, в яких штучно імітуються ситуації використання результатів пізнання в житті (цикл уроків). Певний інтерес у фахівців може також визвати добірка матеріалів «Хімія в знайомих речах», які можна використовувати як на уроці при моделюванні певної ситуації, так і позакласній роботі. Учням також пропонується цікавий пізнавальний матеріал під рубриками «Хімія і екологія», «Хімія і медицина», «Хімія і життя», який накопичений в кабінеті хімії.    

  Компетентнісний підхід - це орієнтир національної системи освіти. Для того, щоб він повною мірою став реальними, необхідна екстраполяція його ідей на педагогічний процес. Оскільки особливістю компетентнісного підходу є нова мета навчання, очевидним стає те, що відповідно до неї мають бути адаптовані всі компоненти навчального процесу. Тільки за умови охоплення всього педагогічного процесу можна досягти формування компетентності учнів як інтегрованого результату навчання.

Компетентність пов'язана із загальною здатністю людини оперувати в певній ситуації набутими знаннями і практичним досвідом. Компетентний фахівець, компетентна людина - це дуже добра перспектива.
                      
    
       Видатний педагог Ш.А. Амонашвілі зазначив, «... щоб доля вчителя збулася, треба дотримуватися певних заповідей. Науково їх не поясниш. Треба просто вірити в них і дотримуватися їх:
Вірити в дитину. Вірити треба навіть тоді, коли опускаються руки, коли зроблено усе, а нічого не виходить. Пам'ятати, що доля дитини залежить тільки від вас.
Вірити в себе. Я вчитель, я вихователь, я фахівець. Якщо не я, то хто ж допоможе дитині? Якщо вірити в себе, обов'язково знайдеш вихід із будь-якого становища.
Вірити в науку. Педагогіка - велика наука, можливо, найважливіша».      

Результати моніторингових досліджень, представлених з 2010 року, свідчать, що обрані мною технології позитивно впливають на рівень навчальних досягнень учнів: якість знань учнів школи зріс на 0,92% за період вивчення шкільного курсу хімії і становить 65,4%. Середній бал з хімії – 7,85.   Крім того учні, яких я навчаю, за останні 5 років, зайняли 9 призових місць на районних олімпіадах з хімії та 4 призових місць – на обласних олімпіадах. За рейтингом з предмету «хімія» за два останніх роки школа займає 4 місце.

       За останніх 5 років 17 випускників школи вступили та навчаються у вищих навчальних закладах хіміко-технологічного, екологічного, медичного профілів.

       Перспективами подальшої роботи вбачаю у вдосконаленні методики реалізації компетентнісного підходу в процесі вивчення хімії.

 

МОЇ НАГОРОДИ

 

ЦИКЛ УРОКІВ НА ТЕМУ "Основні класи неорганічних сполук"

(8 клас)

Даний цикл містить розробки 16 уроків, цікаві кросворди та роздатковий матеріал

(перейти на сторінку)

 

 

 

Презентація досвіду на районному етапі професійного конкурсу «Учитель року – 2015»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

HotLog