.
 
Наша адреса: 61106, м. Харків, вул. Роганська, 17









Профілактика гострих кишкових захворювань
20.02.2014 дівчата 10-А та 11-А класів прослухали лекцію за здоровий спосіб життя «ГармоніЯ», яку провела лектор Pufi hob Горова О.О.

До групи гострих кишкових інфекцій (ГКІ) відносяться черевний тиф, дизентерія, сальмонельози, холера, гастроентероколіти. Всі ці хвороби викликаються живими збудниками – мікробами та вірусами, які дуже стійкі в навколишньому середовищі і зберігають свою життєдіяльність в довкіллі тривалий час. Так, збудник сальмонельозу в питній воді зберігається до 120 днів, в замороженому м’ясі до 13 місяців, збудник дизентерії в харчових продуктах зберігається до місяця, в овочах та хлібі – до 2-х тижнів, на іграшках – 3-5 місяців.

Потрапляючи з їжею та водою в шлунково-кишковий тракт (ШКТ) людини мікроби починають розмножуватись і виділяти отруйні продукти життєдіяльності – токсини, котрі поражають ШКТ, нервову, серцево-судинну та інші системи організму. Виділяються збудники в зовнішнє середовище з випорожненнями людини і потрапляють на оточуючі предмети через брудні руки, мух тощо.

Хвороба проявляється не одразу, а після скритого (інкубаційного) періоду, який може тривати від декількох годин до 7 днів. В кінці скритого періоду виникає нездужання, головний біль, відсутність апетиту. Потім приєднується нудота, блювота, біль в животі, багаторазові рідкі випорожнення, іноді зі слизом та кров’ю, підвищення температури тіла до 39-40 градусів.

Джерелом кишкових інфекцій є людина – хвора або бацилоносій (практично здорова людина), а також тварини, птахи, риби, в організмі яких знаходяться збудники кишкових інфекцій.

Хворий або бацилоносій, який не виконує правила особистої гігієни, забрудненими руками переносить збудника кишкової інфекції на харчові продукти, предмети домашнього вжитку, створюючи таким чином небезпеку зараження інших людей. Найчастіше збудники кишкових інфекцій потрапляють в організм людини через інфіковані харчові продукти. Особливо небезпечні харчові продукти, котрі не підлягають термічній обробці (фрукти, ягоди, кондитерські, ковбасні вироби, кисломолочні продукти). Тому, при їх покупці необхідно звертати увагу на терміни виготовлення та реалізації. Вода відкритих водойм також може бути чинником передачі збудників кишкових інфекцій.

У розповсюдженні збудників кишкових інфекцій значне місце займають мухи.

Для запобігання захворюванню на кишкові інфекції необхідно:

- дотримуватись правил особистої гігієни, у т.ч. ретельно мити руки перед приготуванням і прийманням їжі, після відвідування туалету та інших місць загального користування;

- не купувати харчові продукти в місцях несанкціонованої торгівлі;

- зберігати харчові продукти, особливо швидкопсувні, в холодильнику;

- не вживати продукти з вичерпаним терміном придатності;

- використовувати доброякісну воду з централізованих джерел або кип’ячену для пиття, приготування їжі, миття посуду;

- використовувати окремий інвентар (ножі, дошки тощо) для розробки сирих та готових продуктів;

- овочі та фрукти потрібно ретельно мити в проточній воді, не використовувати для цих цілей воду з відкритих водоймищ;

- проводити боротьбу з мухами, не допускати їх присутності в приміщеннях, де знаходяться харчові продукти та столовий посуд;

- використовувати дезінфекційні засоби для знищення збудників з оточуючих предметів;

- у місцях торгівлі харчовими продуктами необхідно виконувати правила транспортування, зберігання та реалізації продуктів, особливо швидкопсувних, дотримуватись санітарно-гігієнічного режиму.

Особи з розладами шлунково-кишкового тракту не допускаються до роботи з харчовими продуктами.

Пам’ятайте, що дотримання вказаних вимог убереже вас від захворювання.

Але, якщо ви все ж захворіли на ГКІ, необхідно негайно звернутись до лікаря. Тільки лікар може поставити правильний діагноз та призначити ефективне лікування і дієту.

За матеріалами сайту http://yagotinses.org.ua

 

Профілактика туберкульозу
Туберкульоз, за визначенням провідних вчених, продовжує залишатися глобальною проблемою. Початок минулого десятиріччя характеризувався погіршенням епідемічної ситуації з туберкульозу. Ця соціально небезпечна хвороба стала проблемою багатьох країн світу і найбільш торкнулась країн Східної Європи. Епідемічна ситуація стосовно туберкульозу в Україні почала погіршуватись з 1992 року. Захворюваність за 11 років зросла в 2,0 рази і досягла рівня 84,1 на 100 тис. населення, а смертність збільшилася в 1,8 рази і становить, відповідно, 25,3 осіб на 100 тис. населення.
Найвищі показники захворюваності на всі форми туберкульозу визначались у південно - східних регіонах України: у Херсонській області - 174,0 на 100 тис. населення; Миколаївській - 111,1; Луганській - 114,3; Донецькій - 103,4; Кіровоградській - 109,9 та Одеській - 95,3. Рівень захворюваності в цих регіонах збільшився за 11 років в 3,5 - 2,0 рази.
Серед тих, що вперше захворіли на туберкульоз, 13,6 % становлять робітники, 1,0 % - робітники аграрного сектору, 3,4 % - службовці, а майже половина з них (2 %) - медичні працівники (777 осіб), 3,9 % - учні та студенти. 47,3 % усіх хворих - особи працездатного віку, які не працюють, 12,4 % - пенсіонери, 1,4 % - особи, що повернулись з місць позбавлення волі, 1,8 % - особи без постійного місця проживання. В соціально незахищені верстви населення становлять понад 65 %.
Туберкульоз - інфекційне захворювання, що спричинюється мікобактеріями туберкульозу (паличкою Коха). На туберкульоз хворіють незалежно від статі, віку, національної приналежності чи соціального становища. Проте переважно на нього хворіють алкоголіки, наркомани, безпритульні або найбідніші люди. Туберкульоз уражає всі органи й системи людського організму, та найчастіше він виявляється в легенях.
Є багато видів мікобактерій (людських, бичачих, пташиних, мишачих та інших) і всі вони можуть уражати людину. Різноманітні мікобактерії - дуже стійкі в навколишньому середовищі: в річковій воді збудник зберігається до 5 місяців, у грунті - 1-2 роки, у вуличному пилу - до 10 діб, у приміщеннях при розсіяному світлі - до півтора місяця, у фекаліях і на пасовищах - до 1 року; в маслі, сирах, що зберігаються у холодильнику - 8 міс. Вони добре витримують нагрівання до 85° С і охолодження до 200° С. При температурі мінус 20° мікобактерії туберкульозу зберігають життєздатність протягом 7 років. Ультрафіолетові промені вбивають мікобактерії туберкульозу через 2-3 хвилини.
Зараження відбувається повітряно-пиловим (через вдихання зараженого пилу), повітряно-крапельним (через вдихання повітря, в яке кашляв або чхав хворий). Взагалі захворіти можна алементарним шляхом - через їжу, посуд, побутові речі. Можливі й інші шляхи зараження (статевий, контактний через пошкоджену шкіру чи слизові оболонки, переливання зараженої туберкульозом крові, внутрішньоутробний тощо). Однак, найчастіше туберкульозом заражаються від хворих (членів родини, сусідів, спіпрацівників) які кашляють, спльовують мокротиння, зокрема.
Захворювання у інфікованих осіб розвивається, коли у людини знижений імунітет унаслідок тривалого стресу, депресії, виразкової хвороби, цукрового діабету, алкоголізму, наркоманії та інших захворювань, недостатнього харчування, виснажливої праці.
Найчастіші симптоми туберкульозу: стійкий кашель із виділенням мокротиння, тривале підвищення температури тіла, швидка втома, втрата апетиту та безпричинне схуднення, потовиділення, особливо вночі, задишка, кровохаркання. В частині випадків, особливо на початку хвороби, туберкульоз може розвиватися безсимптомно або виявляється лише один із симптомів.
Хронічного перебігу хвороба набуває тоді, коли хворий приймає не всі призначені лікарем протитуберкульозні препарати або приймає їх нерегулярно, робить тривалі перерви в лікуванні.
 
Лікування хворого туберкульозом повинно бути:
• раннім. Воно повинно розпочинатися відразу після виявлення захворювання.
• безупинним. Лікування проводиться специфічними протитуберкульоз- ними препаратами тривалістю від 6 до 12 місяців, а той до 1 - 2 років.
• етапним. Перший етап — інтенсивне лікування. Його основною метою є зменшення кількості мікобактерій туберкульозу і пригнічення їхнього розмноження. Другий етап — це закріплення досягнутих результатів. На цьому етапі впливають на мікобактерії туберкульозу, що збереглися, щоб попередити їхнє розмноження, досягають стійкого клінічного ефекту лікування.
• тривалим. Перший етап, фаза інтенсивної антибактеріальної терапії, займає звичайно 2-4 місяці. другий етап, фаза стабілізації — 4-8 місяців. Сумарно основний курс антибактеріальної терапії туберкульозу триває від 6 до 12 місяців. Існує прямий зв'язок між ступенем запущеності туберкульозного процесу і тривалістю лікування: чим пізніше виявлене захворювання, у запущеній формі, тим більше тривалим повинне бути лікування. При цьому не обов'язково весь період лікування проводити в стаціонарі. На другому етапі можна лікуватися амбулаторне під спостереженням медичних працівників протитуберкульозної установи.
• комбінованим. У лікуванні обов'язково використовують комбінацію протитуберкульозних засобів. На першому етапі призначають одночасно 3 чи 4 протитуберкульозних препарати, а при розповсюджених процесах — 5. На другому етапі частіше застосовують комбінацію з двох протитуберкульозних препаратів.
• комплексним. До антибактеріальної терапії приєднують лікарські засоби, що підвищують захисні сили організму і усувають побічні дії хіміопрепаратів (вітаміни, гормони й ін.), а також різні фізіопроцедури, дихальну гімнастику і т.п. потрібно включати раціональний гігієнічний та дієтичний режим. Хворий повинен вести здоровий спосіб життя, не порушувати лікувальний режим і повноцінно харчуватися.
При дотриманні основних принципів та схем лікування туберкульозу видужання настає у 80-90 % хворий. При відсутності лікування за 5 років гинуть 50 % хворих туберкульозом, у 25% хворих хвороба закінчується мимовільним видужанням, а в 25 % що залишилися — нелікований туберкульоз приймає хронічний неухильно прогресуючий перебіг.
Якщо хвороба набуває хронічного перебігу, то хворого потрібно лікувати роками, або, навіть, усе життя.
Профілактичні заходи: після виявлення хвороби усі члени родини повинні негайно пройти флюорографічне обстеження. У разі виявлення відкритої форми туберкульозу на період бактеріовиділення хворий має бути ізольований у стаціонар. У помешканні хворого з бактеріовиділенням працівники санітарно-епідеміологічної служби повинні провести дезинфекцію, помешкання прибирається з використанням засобів дезинфекції, посуд підлягає 30-ти хвилинному кип'ятінню з використанням 2% розчину соди або 2% освітленого розчину хлорного вапна (20 г. хлорного вапна розчиняється віл. води і настоюється впродовж доби).
Проводиться специфічна профіліктика за допомогою вакцини БЦЖ. Первинна вакцинація проводиться доношеним новонародженим дітям у пологовому будинку на 3-5 день життя. Ревакцинацію здійснюють здоровим дітям, які мають негативну реакцію Манту з 2 ТО в 7 і 14-річному віці.
Хіміопрофілактику протитуберкульозними препаратами проводять здоровим людям, у яких підвищений ризик захворювання на туберкульоз.

Джерело http://www.moz.gov.ua/ua/portal/prof_tuberk.html

ІНФОРМАЦІЯ щодо проведення інформаційно-просвітницьких та громадських заходів до Всесвітнього та Всеукраїнського дня боротьби з туберкульозом

 
 
Обережно, грип! Пам`ятка МОЗ

Обережно, грип! Пам`ятка МОЗ

Грип - респіраторне захворювання, яке передається від людини до людини переважно повітряно-крапельним шляхом. Зараження відбувається при розмові, кашлі, чханні. Поширення вірусу грипу може відбуватися і контактно-побутовим шляхом, якщо людина доторкнеться до слизових виділень на іншій людині або предметі, а потім до власного рота, носа або очей, не вимивши руки.

Як зауважують експерти, рівень захворюваності на ГРВІ в поточному епідеміологічному сезоні не перевищуватиме середній показник, а рівень захворюваності на грип буде нижчим, ніж у попередні роки. Лікарі кажуть, що цьогоріч в Україні будуть застосовуватися вакцини від трьох штамів грипу.

Міністерство охорони здоров`я перед початком епідеміологічного сезону нагадало про симптоми грипу та про те, як уберегтися від хвороби.

 

УНН публікує ПАМ`ЯТКУ МОЗ щодо грипу:

Клінічні ознаки грипу: головний біль, біль у м'язах, біль у горлі, підвищення температури тіла, кашель, нежить, закладання носа, в окремих випадках — блювота і понос.

Як можна заразитися вірусом грипу?

Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів).

Як довго є заразним хворий на грип?

Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються - то до їх зникнення.

 

Як попередити зараження грипом?

- уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції;
- обмежити відвідини місць великого скупчення людей;
- часто провітрювати приміщення;
- часто мити руки з милом;
- прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками;
- уникати обіймів, поцілунків і рукостискань;
- прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути;
- якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів.

 

Як запобігти розповсюдженню грипу в дитячих установах?

- під час епідемічного підйому захворюваності на грип нові діти в дошкільні установи не приймаються;
- виключається переведення дітей із групи в групу; 
- припинити відвідування дитячої установи сторонніми особами;
- в дошкільних установах велике значення має щоденний огляд дітей при їх приході до неї зранку, і при щонайменших ознаках захворювання діти в колектив не приймаються;
- приміщення, в якому знаходяться діти, повинні бути добре вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів протягом дня;
- необхідне вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день;
- необхідно дотримання дітьми правил особистої гігієни (часте миття рук протягом дня);
- на час епідемії персонал установи повинен носити марлеві пов’язки;
- персонал установи повинен бути щеплений проти сезонного (при наявності вакцини);
- на час епідемії (пандемії) дитячі установи закриваються.

 

Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом?

- навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд;
- батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;
- навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку; 
- батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей;
- навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри;
- хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи);
- утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей.

 

Що робити, якщо дитина захворіла на грип?

- при перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря;
- залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину в школу або до дошкільної установи;
- хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей.
- хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни;
- не допускати контакту хворого із здоровими членами сім'ї, окрім тих, хто доглядає за ним;
- особа, що доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов'язку або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом;
- маска повинна бути або одноразовою, яку після зміни викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою;
- проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу;
- щодня робити вологе прибирання приміщень оселі;
- повітря в приміщеннях повинне бути достатньої вологості;
- мати разові носові серветки і корзину для використаних серветок в межах досяжності хворого;
- створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим;
- якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря; 
- до приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо);
- не слід займатися самолікуванням. Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар!

 

Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити негайно звернутися за медичною допомогою?

• Прискорене або утруднене дихання.
• Синюшність навкруги рота, інших шкірних покровів.
• Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі.
• Висока температура тіла.
• Відмова дитини від пиття.
• Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання.
• Надмірне збудження дитини або поява судом.
• Поява блювоти, частого рідкого стільця.
• Скарги дитини на сильний головний біль.
• Відсутність сечовипускання або сліз під час плачу.

 

У МОЗ нагадують:

Вагітним, дітям, медикам та вчителям потрібно щепитися від грипу в першу чергу!

Найкраща профілактика грипу - це вакцинація, стверджують медики усіх країн. Коли варто починати щеплення, кому потрібно щепитися в першу чергу, а кому щеплення протипоказані - ці та інші важливі питання щодо вакцинації від грипу висвітлені далі:

- Цього осінньо-зимового сезону прогнозують кілька штамів грипу. Чи може одна вакцина захистити від усіх?

Цього сезону прогнозують три штами грипу: AH1N1 (Каліфорнія) , AH3N2 (Перт) та грип типу В (Брізбейн). Це не означає, що в Україні не буде інших штамів грипу чи інших вірусів респіраторних інфекцій, але ці три штами грипу будуть переважати. Тому вони всі увійшли у вакцини, які розроблені цього року і пропонуються на цей сезон. Усі вакцини від грипу, зареєстровані в Україні, є актуальними, тобто захищають від цих трьох прогнозованих штамів грипу. Сезон захворювань уже розпочався, і в Україні вже зафіксовані випадки грипу в окремих областях.

- Де можна щепитися від грипу?

Щепитися від грипу можна в любій територіальній поліклініці за місцем проживання. Вакцину можна придбати в аптеці, що розташована поряд з лікувально-профіактичним закладом. Інтервал між купівлею вакцини та проведенням профілактичного щеплення не повинен перевищувати 2-х годин ( на чеку слід зазначити дату та годину продажу)

- Які ускладнення можливі від цього щеплення?

Вакцина від грипу є цілком безпечною. Минулого року мільйони людей у світі отримали вакцину від сезонного та пандемічного грипу за дуже короткий період часу. Канада, наприклад, вакцинувала від пандемічного грипу майже 60% населення протягом 3 тижнів. Можливими є місцеві реакції: біль у плечі, припухлість, почервоніння на місці введення вакцини.

- Батьків особливо лякає можливість анафілактичного шоку у дітей.

Анафілактичний шок - трапляється вкрай рідко. В інструкції до будь-якої вакцин передбачається один випадок на мільйон щеплених, але на практиці це стається ще рідше. При грамотній медичній допомозі людині, у якої стався анафілактичний шок, нічого не загрожує. Тому дуже важливо, щоб щеплення проводилося медичним працівником у медичному кабінеті, де є аптечка з усіма необхідними засобами для надання допомоги.

- Чи всім можна робити щеплення? Можливо, треба пройти якісь обстеження перед щепленням?

Перед вакцинацією лікар повинен обов'язково оглянути людину, яка збирається щеплюватися. Якщо це дитина, лікар має ознайомитися з її медичною карткою, якщо дорослий - розпитати його. Для чого це робиться? Деякі вакцини від грипу в результаті процесу виробництва можуть містити сліди курячого білка, і їх не можна давати людям, які мають алергію на цей білок. Для таких людей треба уважніше вибирати вакцину, яка б не містила слідів курячого білка.

- А кому не можна щеплюватися від грипу?

Дітям до 6 місяців і особам з алергією на курячій білок вакцинами, які його містять.

- Якими вакцинами щеплюють цього року? Яка вважається найкращою?

В Україні зараз зареєстровано 5 вакцин від гриппу (Ваксігрип, Інфлувак, Флюарикс, Грипол, Гриповак). Усі вони пройшли перевірку і сертифікацію в Україні і є якісними.

- Зараз ще не пізно починати вакцинацію?

Вакцинуватися можна і треба впродовж усього сезону грипу. Звичайно, краще вакцинуватися заздалегідь, бо на вироблення антитіл до вірусів потрібно мінімум два тижні. Але якщо з тих чи інших причин не встигли щепитися завчасно, все одно варто вакцинуватися впродовж сезону. Це знижує ризик захворіти для кожної конкретної людини.

- Чи правда, що вакцинація може завдати шкоди імунітету, якщо організм ослаблений?

Вакцинація не шкодить імунітету. Ослаблені діти потребують вакцини в першу чергу, оскільки хвороба для них може виявитися смертельною або мати тяжкі ускладнення. Передусім потрібно щеплюватися людям з анемією, цукровим діабетом, бронхіальною астмою, з хронічними серцево-судинними захворюваннями. Грип у них може перебігати важче, ніж у здорової людини.

- Кому ще варто вакцинуватися від грипу?

Варто щепитися людям із груп ризику. У медичній групі ризику вагітні жінки, які, з досвіду минулорічної пандемії, потрапляли в лікарню у 10 разів частіше, ніж інші. Також у цій групі діти до 5 років, люди із зайвою вагою, люди старші 65 років та люди з імуносупресією (хворі на СНІД та онкохворі, які отримали хіміотерапію). 
До професійної групи ризику належать люди, які регулярно зіштовхуються з великою кількістю людей: медперсонал, касири у магазинах та банках, водії маршруток, таксисти, вчителі, особи, що перебувають в закритих організованих колективах.

Що треба робити, щоб залишитися здоровими? – Далі – рекомендації МОЗу:

- Коли ви кашляєте або чхаєте, необхідно прикривати носа та рота хустинкою, яку після використання необхідно викинути у смітник. 
- Необхідно часто мити руки з милом, особливо після того, як ви кашляли або чхали. Також ефективним є протирання рук вологими серветками, що містять у своєму складі спирт. 
- Намагайтеся не торкатися очей, носа або рота, оскільки вони є можливими «воротами» проникнення збудника. 
- Постійно провітрюйте приміщення та проводьте вологе прибирання. Регулювання вологості повітря в приміщеннях є одним з важливих способів профілактики грипу. Максимальна інактивація вірусу грипу відбувається при вологості повітря більше 50 %.

Якщо в сім’ї є хворий на грип необхідно:

- Ізолювати його в окреме приміщення (кімнату).
- Обмежити доступ до хворого членів родини, осіб, що проживають з ним разом, крім тих, які доглядають за ним.
- Під час спілкування з хворим необхідно надягати маску (респіратор), яку потрібно змінювати кожні 4 години.
- Після спілкування з хворим на грип необхідно швидко, ретельно вимити руки з милом, прочистити носові ходи, прополоскати рота кип’яченою водою.
- У хворого на грип повинен бути окремий посуд, рушник, засоби особистої гігієни.
- Намагайтеся покращити повітрообмін у місці перебування хворого. Використовуйте для провітрювання двері та вікна.
- Підтримуйте у приміщенні чистоту з використанням наявних у господарстві засобів для чищення.
Симптоми захворювання:
- інкубаційний період від 1 до 7 днів;
- раптове підвищення температури тіла більше 38,0 градусів за Цельсієм, інколи захворювання може перебігати без підвищення температури тіла;
- біль у горлі, головний біль;
- фарингіт;
- кашель;
- утруднене дихання;
- біль у м’язах;
- інколи може бути блювота, діарея.

У МОЗ закликають при появі симптомів захворювання обов’язково звернутися до лікаря.

За матеріалами сайту http://www.unn.com.ua/ru